Урок №9
Мета:
1) поглибити знання учнів про вдячність як важливу
людську чесноту, акцентувати увагу на необхідності прояви вдячності тим, хто
нас доглядає, виховує, опікується нами у житті;
2) ознайомити учнів з біблійною історією про вилікування
10 хворих на проказу, формувати своє ставлення до подій, пов’язаних із
зціленням хворих;
3) виховувати у дітей бажання і прагнення подолати
невдячність у собі.
Тип
уроку: комбінований
Обладнання: Біблія
ХІД УРОКУ
1.
Організаційний
момент
2.
Актуалізація
опорних знань учнів
Скерована бесіда стосовно твердження «У виборі друзів
треба бути обережним»
3.
Мотивація
навчально-виховного процесу
Ознайомлення учнів з оповіданням «Великодушна дочка».
ВЕЛИКОДУШНА ДОЧКА
В
одній країні був звичай відрубувати руки кожному, кого викриють у крадіжці.
Провинився якось у цьому знатний вельможа, царський улюбленець. Не міг цар
відступитися від стародавнього звичаю і велів покарати злочинця.
Але
ось напередодні страти, з'являється в палаці маленька дівчинка, дочка цього
вельможі, і просить із сльозами допустити її до царя. Царедворці виконали її
прохання. Дівчинка впала на коліна перед грізним володарем.
— Вельможний государю, — мовила вона зі страхом,
— батько мій присуджений залишитися без рук, — отож, відрубайте мої руки.
У
царя були свої діти, і йому сподобалося, що маленька дівчинка так любить
батька.
— Нехай буде так, як
ти просиш, — сказав цар. — Але ти можеш відмовитися від страти, хоч би й у останню
хвилину.
На
другий день дівчинку повели на двір страти. Серед двору стояла оббризкана
кров'ю плаха, а біля неї — кат із мечем. Сполотніла дівчинка, зніяковіла на
хвилину, але незабаром опанувала себе, підійшла до плахи і простягнули свої
рученята, кат міцно прив'язав їй руки до плахи ременями. Дівчинка не промовила
ні слова. Кат підняв меч, а вона заплющила очі... Меч блиснув і опустився, не
зачепивши і краю пальців.
Відчинилися
двері в'язниці: біжить до дочки батько, цілує її руки, сльозами їх обливає.
На
наступний день цар оголосив народу указ про скасування навіки жорстокого
старого звичаю. А на місці страти, за царським наказом, поставили стовп із
мармуровою дошкою, і на ній золотими літерами написали, як дочка готова була
віддати своє життя за життя батька, а наприкінці додали такі слова: «Щасливі
батьки, у котрих такі діти!»
- Чому дочка пішла до царя і запропонувала відрубати їй
руки, а батька відпустити? Що перемогло її страх? (Вдячність нерозривно пов’язана з любов’ю
до ближнього)
4.
Робота над
темою уроку
- Дуже важливо завжди бути вдячним своїм батькам, що дали
тобі життя, докладають зусиль щоб виростити і виховати з тебе справжню людину.
Ні за яких обставин не можна ображати своїх батьків ні словами, ні вчинками;
треба слухатися їх, допомагати у домашніх справах, піклуватися, коли вони
хворі, молитися Богу за їхнє життя і здоров’я. Не забувати про це ніколи. Це і
є елементарною людською вдячністю. Кожен ранок починайте зі щирої подяки Богу
за початок нового дня, за сонце, за батьків, за друзів, і ви побачите, як
зміниться ваше життя. Адже сила вдячності дуже велика.
-
Відкриємо Біблію (Лк.17:11-19) і ознайомимося з біблійною
історією про зцілення десяти хворих на проказу.
Бесіда:
- Хто такі самаряни?
- Чому іудеї в часи земного життя Ісуса зневажали їх ?
- Чим самарянин відрізняється від 9 інших прокажених,
зцілених Христом? (Проказа-інфекційна хвороба, під час якої на шкірі з’являються гнійні
рани)
- Який висновок для себе ви зробили, прослухавши цю історію? Чи не доведеться Ісусу сказати
про вас: «Де діти, яким Я надав милість?»
5. Систематизація
знань, умінь і навичок учнів
- Відкриємо Біблію (Сир.3:1-16), прочитаємо по черзі по
одному віршу і подумаємо, чи завжди ми
проявляємо вдячність до тих, хто нас доглядає, виховує, навчає?
- Які шляхи
подолання невдячності у собі ви бачите?
6.
Домашнє завдання.
Підготувати вірші або притчі, в яких мова йде про таку
моральну чесноту як – вдячність.
Немає коментарів:
Дописати коментар